Вождь
Вождь — проводир війська, очільник племені або вождівства у суспільних громадах, а також керманич в деяких жорстко централізованих недемократичних (тоталітарних або авторитарних) державах та партіях.
Слово вождь походить від дієслова водити (керувати). Є східнослов’янським рефлексом праслов'янського *vodjь, що дало у давньоруській мові вожь і в церковнослов'янській вождь. Теперішня форма вождь в українській мові пояснюються впливами церковнослов’янської мови[1].
Має значення: 1. Проводир війська, племені. 2. Ідейний і політичний керівник громадського руху, партії, класу; керманич[2].
Іноді вживається в суто негативному, осудливому значенні для характеристики жорстокого чи збанкрутілого правителя того чи іншого масштабу[3].
Існували різні типи племінних вождів:
- Очільник ради старійшин або народних зборів;
- Військовий вождь;
- Спадковий вождь;
- Вождь-жрець.
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вождь |
- ↑ Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 1: А–Г / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1982. – С. 416.
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 724.
- ↑ Короткий словник політологічних термінів. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- Вождь. Академічний тлумачний словник [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]